Історія школи

100 років! Чи багато це? Мабуть немало. 100 років – віковий ювілей нашої школи. Як перлина до перлини на вишуканому намисті, так рік за роком нанизані на срібну нитку життя будні нашої школи. Скільки дитячих очей бачили її віконця, скільки дитячих голосочків чули її стіни... Вона як добра матінка - голубка збирала щороку під своє тепле крило своїх пташенят – вихованців. Навчала, любила, виховувала, благословляла в далекі світи. 100 років минуло з дня заснування школи: низенько освітлювані кімнати перетворились на світлі та просторі класи , довгі дерев’яні лави та столи замінили сучасні шкільні меблі, одну книгу на весь клас - перемінили ілюстровані підручники, сучасні технічні засоби, комп’ютери.
Незмінним був і залишається лише той факт , що Нечаївська загальноосвітня школа існує, і що її вихованці - це її слава і гордість. І як би далеко вони не були , в які б неблизькі світи не заносила їх доля, та в своїх думках і спогадах вони завжди поруч з нею, рідною і дорогою. Ніколи з пам’яті не зітерти споришеву стежку в прозорому тумані, яка пістрявою стрічкою пролягла до незабутньої нашої школи.

Історія нашого чудового села тісно пов'язана з історією нашої школи, яка бере свій початок із другої половини ХІХ сторіччя, коли почала роботу церковно-парафіяльна школа.
За архівними даними в 1859 році школи в селі не ще було, але вже за двадцять років у старій хаті поряд з церквою с.Нечаївка була відкрита трирічна церковно-парафіяльна школа, яка згодом стала чотирирічною.— вчителями були піп, попадя й два дяки. В 1896 році в цій школі навчалось 48 учнів - 43 хлопця і 5 дівчат. Заняття в школі велись тільки російською мовою і розпочинались восени, коли закінчувались сільськогосподарські роботи, завершувались весною, коли розпочинались польові роботи. Діти незаможних селян вчились до тих пір, поки навчались читати хоч по складах і рахувати, зрідка писати. Саме у цій школі здобував освіту наш земляк, письменник, Ю.І.Яновський
Обов'язковим предметом був "закон божий", який три рази на тиждень викладав священик.
Відвідувало школу 50–60 дітей і то тих, хто мав на зиму взуття. Бійка, зубріння, приниження людської гідності, виховання страху перед Богом і владою – ось основні педагогічні засади старої школи. Тому й не дивно, що до 1917 року в селі переважна більшість населення була не письменною або малописьменною.
Після багатьох клопотань громади в 1912 році місцеве земство побудувало земську школу. Таким чином, з 1912 по 1917 рік в селі працювали дві школи - церковно-парафіяльна та земська.

Буремні роки першої світової війни, події 1917 року прийшли і на нашого села. До школи потягнулися майже всі діти, але не в усіх були можливості її закінчити, або пройти хоча б один клас. Вчили уроки зі слів учителя -книг не було. Зошити давали в класі і по закінченню уроків збирали. Школа опалювалась соломою (це була робота сторожа, який жив при школі). В школі було холодно. Та як не важко було, країна оживала після громадянської війни, міцніла й розвивалась народна освіта.
1919-1922 роки залишили слід у долі ще одного українського письменника – Івана Кіндратовича Микитенка, уроженця Рівного (Новоукраїнський район), який, закінчивши Херсонське медичне училище, працював фельдшером у місцевій волосній лікарні. Саме він вперше організував драмгурток із місцевої молоді та й старших любителів цього мистецтва. Знайшов співаків, артистів, музикантів – згуртував хороший, дружний колектив і став з ним ставити п'єси: «Сільська честь», «Безталанна», «Наталка-Полтавка», а «на злобу дня» писав ще й агітки і ставив це все у Нечаївському сільському клубі. З розученими п'єсами самодіяльні артисти їздили в села Криничувате, Софіївку, Водяну, Шишкіно та інші. У перші роки Радянської влади Микитенко завідував позашкільним відділом при Нечаївській волосній Раді, створив дитячий будинок для сиріт «Діти Донбасу» у Криничуватому.

В 1927 році в селі Нечаївка було відкрито семирічну школу. Наповнюваність учнями школи була дуже велика. В класах було по 35-40 учнів. Для того періоду при школі уже була дуже хороша бібліотека, активно діяла комсомольська і піонерська організації. Важко було навчатись. Про харчування в школі не було і мови. Тижнями доводилося працювати на полі – ламати кукурудзу, копати картоплю, працювати на токах. А жінки-вчителі і чоловіки в жнивний час в’язали на полі снопи, працювали на косарках. Випускники школи здавали екзамени з математики, географії , природознавства, історії, диктант і читання.

У 1971 році для школи було збудоване типове двоповерхове приміщення на 16 класних кімнат і кабінетів, з актовим і спортивним залами, у 1972 році школі присвоєно ім’я славетного земляка — письменника Юрія Яновського. Це велике двоповерхове приміщення, яке має світлі просторі класи, сучасний спортзал, бібліотеку, їдальню та актовий зал. Поряд з школою знаходився стадіон та географічний майданчик. Одночасно з відкриттям школи було закладено парк - садили його всі вчителі та учні школи. Біля школи знаходяться ділянка для дослідницької роботи. Навколо школи багато клумб з квітами, які чарують своїм різнобарв’ям з ранньої весни до пізньої осені.

Довгий час при школі працював пришкільний інтернат, в якому проживали учні із сіл Обертасове, Вільянівка, Виноградівка, Травневе та Софіївка, які навчались у Нечаївській середній школі в 9-10 класах.

Школа гордиться своїми випускниками, які здобули найрізноманітніші професії: військові офіцери, вчителі, інженери, лікарі, льотчики, кібернетики, агрономи, геологи, прикордонники, вчені, артисти — більше ста професій освоїли наші випускники і працюють зараз по всій Україні, далекому та близькому зарубіжжю.

Школа була, є, і буде. Тому що сіячі доброго і мудрого потрібні людям у житті. Пливуть роки немов струмки, літо повертає на осінь, осінь на зиму, та життя не зупиняється. Воно вирує, іскриться як добре вино. Та в глибині серця кожного з нас, чи вчителя, чи учня, неспалимим вогником горить спогад про рідну школу.

Школо рідна! В серці ти жива. І залишишся в ньому ти навіки, країно щастя і добра, тобі, ми будем вдячними довіку!

Кiлькiсть переглядiв: 972

Коментарi

Новини

Опитування

Хто відвідував наш сайт?

Календар

Попередня Березень 2024 Наступна
ПВСЧПСН
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031